Китайський будівельний банк (CCB) через відділення в Сямені у координації з філією в Лабуані (Малайзія) провів перший вихідний платіж у цифровому юані (e-CNY), що дозволив місцевому імпортеру розрахуватися напряму. Механізм скоротив час клірингу розрахунків за імпорт дуриана до 30 хвилин. Платіж пройшов через прямі перекази між банківськими реєстрами, оминаючи посередників, і дав змогу отримувачам за кордоном конвертувати e-CNY у малайзійський ринггіт без додаткових комісій. Операція замкнула двосторонній цифрововалютний цикл після вхідного пілоту в січні.

Китайські урядові покупці закупили щонайменше 84万吨 американської сої з відвантаженням у жовтні–листопаді, що стало однією з найбільших одноденних покупок цього місяця. Сукупний обсяг нещодавніх закупівель перевищив 300万吨, і всі вони здійснювалися державними структурами. Це відбулося після торговельних переговорів США та Китаю; Білий дім заявив, що Пекін зобов’язався щороку купувати 2500万吨 сої зі США та збільшити імпорт інших американських аграрних товарів. Комерційні імпортери й надалі переважно купують у Південній Америці, що підкреслює політичний характер цих закупівель і їхню роль у підтримці ф’ючерсів на сою у США.

Unitree Robotics оголосила, що наступного тижня запустить IPO на біржі в Шанхаї, оскільки китайські стартапи в робототехніці поспішають виходити на публічний ринок на тлі жорсткого суперництва зі США. Компанія планує продати 40.45 million акцій, що відповідає 10 per cent її збільшеного акціонерного капіталу. Заявку на лістинг прийняла Shanghai Stock Exchange у березні, а реєстрацію випуску China’s securities regulator схвалив 2 липня. Торік Unitree отримала 1.7 billion yuan виручки та 591 million yuan скоригованого прибутку.

У січні—лютому 2024 року Бразилія імпортувала з Китаю автомобілів на $5.35 млрд, що на 147% більше, ніж роком раніше, і вивело країну на перше місце у світі серед покупців. Електромобілі та гібриди забезпечили 87% цього обсягу. У квітні—травні імпорт сягнув $2.7 млрд за два місяці, тобто понад половину показника за перше півріччя, що вказує на закупівлі «про запас» у вікно перед зміною мита. Подія відображає швидку електрифікацію структури торгівлі авто між Китаєм і Бразилією та короткострокову поведінку, пов’язану з тарифами, без прямого механізму цінового впливу на публічні компанії, сировинні ринки чи макропоказники.

Alibaba з 2021 року інвестувала в ChangXin Memory Technologies (CXMT) близько 76 млрд юанів, а на момент останнього закриття ринку ринкова вартість її частки перевищувала 1400 млрд юанів. 31 грудня 2024 року компанія продала DCP Capital усю частку в операторі гіпермаркетів Sun Art Retail за 131 млрд гонконгських доларів. У 2024 фінансовому році Alibaba також вклала 8 млрд доларів США в розробника великих мовних моделей Moonshot, отримавши близько 36% акцій. Усі ці кроки є стратегічними інвестиціями Alibaba в AI та чипи й не стосуються прямих операцій із традиційними фінансовими активами чи подій, що безпосередньо рухають ціни.

Валютний фонд Гонконгу (Exchange Fund) зафіксував прибуток у 134,7 млрд гонконгських доларів за перше півріччя 2026 року, що на 37% менше, ніж роком раніше. Основним чинником стало погіршення результату портфеля гонконгських акцій: від прибутку 229 млн гонконгських доларів до збитку 118 млн гонконгських доларів, а також слабші доходи від облігацій. За той самий період індекс Hang Seng знизився на 11%, що відображає загальний тиск на місцевий ринок акцій. Показники демонструють помітний вплив динаміки гонконгських акцій на дохідність офіційних резервних активів.

У першому півріччі Бразилія експортувала до Китаю 34.75 млн тонн сої, що на 9.1% більше, ніж роком раніше, тоді як постачання зі США скоротилися на 42.4% — до 9.31 млн тонн. У червні загальний обсяг прибуття сої сягнув рекордних для місяця 13.55 млн тонн завдяки зростанню бразильських поставок і розмитненню вантажів, які затримувалися в китайських портах. Це відбулося на тлі зобов’язання Китаю закуповувати щонайменше 25 млн тонн американської сої на рік до 2028 року.

У матеріалі йдеться, що в Азії зосереджено майже три п’ятих відомих світових запасів вугілля, а розширення інфраструктури для ШІ різко підвищує попит на електроенергію. Оскільки сонячна та вітрова генерація поки не здатні стабільно забезпечити дата-центри безперервною базовою потужністю, вугілля фактично стало для регіону головним «перехідним» джерелом енергії. Ця тенденція підкреслює короткострокову роль вугільної генерації в епоху ШІ, хоча конкретні компанії, зміни політики чи оперативні дані про попит і пропозицію не наводяться.

Вашингтон посилює підхід до Китаю в сфері штучного інтелекту: законодавці просувають нові законопроєкти з експортного контролю, а адміністрація Трампа поглиблює співпрацю з провідними американськими ШІ-компаніями на тлі занепокоєння, що Пекін швидко скорочує технологічний розрив. Представник Anthropic заявив, що США випереджають китайських конкурентів у «фронтирних» моделях ШІ на 6–9 місяців. Він звинуватив китайські компанії у використанні несанкціонованої «дистиляції» для відтворення американських досягнень і повідомив про блокування облікових записів, що сприяють такій практиці, на рівні мільйонів на тиждень.