Протести у Франції посилюють занепокоєння інвесторів щодо впливу на економіку
Заворушення у Франції підвищують стурбованість інвесторів щодо державних фінансів і довгострокових перспектив зростання. Керуючі фондами оцінюють, чи може тривалий безлад зашкодити зростанню, послабити довіру та перешкодити запланованій економії бюджету. Інвестори також вивчають експозицію за секторами та класами активів напередодні перегляду Moody’s кредитного рейтингу Франції.
Президент Емманюель Макрон запевнив, що заплановані на суботу демонстрації не призведуть до повторення насильства попереднього вікенду. Дохідність 10-річних еталонних державних облігацій Франції, OAT, у четвер зросла на 11 базисних пунктів до найвищого рівня з 2002 року. Спред дохідності до 10-річних німецьких Bunds, еталона боргу єврозони, сягнув найширшого рівня з листопада 2011 року.
Уряд Франції має на меті скоротити дефіцит із прогнозованих 5,4% ВВП у 2026 році до 5% у 2027 році. Національні збори мають 27 жовтня відновити дебати про бюджетні податкові заходи, спрямовані на економію, але опозиційні законодавці виступають проти цих планів.
Ален Дюре, керівник економічних досліджень EMEA у Natixis CIB, сказав, що уряд налаштований не допустити різкого зростання вартості запозичень. За його словами, уряд може домагатися фіскальних цілей через виконавчі ордонанси або статтю 49.3, яка дозволяє ухвалення без фінального голосування в асамблеї, якщо законодавці не підтримають вотум недовіри. Ці варіанти могли б заспокоїти ринки та відновити довіру. Дюре пояснив нещодавній тиск на суверенний борг переважно тактичними змінами портфелів, тоді як традиційні покупці з наміром утримувати папери залишаються поза ринком.
Шарлотт де Монпельє, старша економістка ING з Франції та Швейцарії, каже, що заворушення посилюють бюджетну й політичну невизначеність, а також сприйняття того, що майбутні уряди матимуть труднощі із запровадженням реформ та економії. Метью Райан, керівник ринкової стратегії Ebury, зазначає, що ухвалення бюджету на 2027 рік парламентом залишається непевним. Навіть схвалений бюджет, за його словами, ймовірно міститиме поступки лівим і правим, які залишать дефіцит недостатньо врегульованим. На 24 жовтня заплановано нові демонстрації, а на 5 листопада — загальнонаціональний страйк і день протесту за підтримки профспілок; про нові мітинги заявляють і «жовті жилети».
Де Монпельє 20 жовтня, після насильства попереднього вікенду, написала, що ринки можуть витримати короткочасні збої, але тривала шкода довірі матиме серйозніші наслідки. Очікуване зростання ВВП на рівні лише 0,3% у 2026 році та 0,6% у 2027 році може послабитися ще більше, якщо заворушення триватимуть, довіра погіршиться або ринкова напруга посилиться. Насильство може відлякати домогосподарства від центрів міст, змусити туристів відкласти візити та спонукати бізнес відтермінувати інвестиції. Де Монпельє посилається на оцінку INSEE, що рух «жовтих жилетів» міг зменшити зростання ВВП у четвертому кварталі 2018 року на 0,1 відсоткового пункту. Банк Франції оцінював, що страйки під час пенсійних протестів навесні 2023 року знизили зростання ВВП у першому кварталі приблизно на 0,1 відсоткового пункту.
Дюре каже, що споживчі настрої вже були близькими до історичних мінімумів до останніх протестів, що обмежує здатність Франції витримати ще один макроекономічний шок. Головними ринковими ризиками він називає тривалий безлад, який послаблює зростання ВВП, і політичний тиск, який підриває необхідне скорочення витрат. Будь-який із цих сценаріїв розширить дефіцит понад урядову мету 5% ВВП. Індекс CAC 40 за останній місяць упав на 4,5%.
ING визначила роздрібну торгівлю, готельно-ресторанний і туристичний сектор, а також транспорт і логістику як галузі з найбільш прямою експозицією. Де Монпельє каже, що магазини та торгові центри стикаються з меншою кількістю відвідувачів, закриттями й недоотриманими продажами. Готелі, кафе, ресторани та туристичні сервіси ризикують втратити бізнес, який клієнти менш імовірно перенесуть на інший час. Тривалі збої можуть завдати шкоди також транспорту й логістиці.
Акції Carrefour у середу впали більш ніж на 14% після того, як компанія погіршила прогноз прибутку та скоротила інвестиції. Carrefour назвала заворушення та вищі витрати на енергію чинниками, що послаблюють споживчі настрої. Генеральний директор Carrefour Александр Бомпар назвав ситуацію у Франції «безпрецедентною». ING, посилаючись на оцінки мережі торгово-промислових палат Франції, повідомила, що станом на вівторок понад 2 000 підприємств зазнали прямого впливу.
Кевін Тозе, радник із портфелів і член інвестиційного комітету Carmignac, каже, що наслідки можуть сягнути компаній поза межами безпосередньо постраждалих. Вища вартість акціонерного капіталу несприятлива для банків. Тривала невизначеність може послабити зростання кредитування та спричинити кредитні проблеми. Люксовий сектор Франції отримує більшість продажів за межами країни. Франція становила лише 8% виторгу LVMH у 2025 році, що обмежує пряму експозицію LVMH до внутрішнього ринку. Демонстрації можуть зашкодити туризму та покупкам tax-free, які становлять близько 20% виторгу LVMH у Франції. Тозе попереджає, що ще шість місяців без ефективного політичного лідерства будуть дуже тривалим періодом для ринків, економіки та підприємців.
