США уточнили умови ядерної угоди із Саудівською Аравією та заперечили передачу технологій збагачення урану

Вашингтон спростовує припущення, що нещодавно підписана угода про цивільну ядерну співпрацю із Саудівською Аравією передбачає експорт можливостей зі збагачення урану. Міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що домовленості не містять положень про передачу королівству технологій збагачення. 30-річну угоду про цивільну ядерну співпрацю, відому як "123 agreement", Райт і міністр енергетики Саудівської Аравії принц Абдулазіз бін Салман підписали 22–23 липня 2026 року. Документ передбачає допомогу США у будівництві в королівстві цивільних атомних електростанцій із використанням американських технологій, без надання доступу до виробництва збагаченого урану. За умовами угоди пріоритет у проєктах зі спорудження реакторів та пов'язаної інфраструктури в Саудівській Аравії отримують американські компанії. Будь-яке майбутнє обговорення можливих потужностей зі збагачення урану винесено в окремий формат: спільне дворічне дослідження життєздатності. Навіть у разі позитивних висновків експлуатація таких потужностей має здійснюватися виключно американськими структурами під жорсткими гарантіями безпеки та без будь-якого трансферу технологій. Райт та інші представники США наголошують, що йдеться про генерацію цивільної електроенергії, а не про матеріали для створення зброї. Угоду також вписують у ширший контекст "Авраамових угод": президент Дональд Трамп пов'язує подальші кроки з нормалізацією відносин Саудівської Аравії з Ізраїлем. Уточнення щодо збагачення стало реакцією на міжнародні побоювання стосовно розповсюдження ядерних технологій на Близькому Сході. Конструкція домовленостей, за якої контроль над будь-якими чутливими елементами залишається виключно за США, покликана поєднати інтереси Ер-Ріяда в енергетичній інфраструктурі з вимогами прихильників нерозповсюдження. Попереду — розгляд угоди в Конгресі США, який може стати ключовою перевіркою її параметрів. Прив'язка до "Авраамових угод" додає політичних ризиків і здатна вплинути на строки реалізації: у разі застою в саудівсько-ізраїльській нормалізації частини ширшого дипломатичного пакета можуть сповільнитися, що потенційно відтермінує будівництво реакторів. Оскільки будь-яка активність, пов'язана зі збагаченням, потребує дворічного дослідження життєздатності, найчутливіші елементи цієї рамки не можуть бути перевірені на практиці щонайменше до 2028 року.